У цивілізованому світі бурно розвивається і захоплює усе у свій вир нова інформаційна економіка – цифрові технології, колосальний щосекундний обмін інформацією і знаннями, автоматизоване моделювання і вибір сценаріїв для бізнесу і держави, сотні мільярдів доларів інвестицій, високоточні машини і підприємства. Наша країна цього не помічає. По кількості комп’ютерів на тисячу жителів Україна відстає від середньосвітового рівня у 3,5 рази (від ЄС майже у 10 разів), а по кількості Інтернет-хостів на тисячу жителів від середньосвітового рівня у 15,6 разів, ЄС – у більш ніж 45 раз. Що буде далі?

Потрібні якісні зміни: принципова відмова від фінансування дефіциту платіжного балансу з резервів НБУ і кредитів МВФ, дефіциту бюджету - позичками з внутрішнього ринку, дефіциту балансів банків - прямим рефінансуванням з грошово-емісійного джерела, повернення депозитів - з бюджетної годівниці.

У пошуку засобів боротьби з економічною кризою сьогоднішнє державне керівництво діяло еклектично, але у підсумку використало суперечливу модель.

Очевидно, метою урядовців є максимальна централізація коштів економіки. Фінанси, якими розпоряджається Кабмін, зросли за рік на 80 мільярдів гривень, тоді як втрати ринкових капіталів - утричі більші. Отже, централізація зменшила накопичення економіки і знищила ринкові інвестиції, не породивши державні.

Для виходу з економічної кризи потрібні не тільки зусилля кожного, а й продумане загальне управління економікою як єдиним цілим. Його звично називають макроекономічним регулюванням.