Чи повернеться в Україну економічна криза? Чи достатньо влада робить для того, аби ми не відчули кризу так болісно?

Ярина ЛАЗЬКО: Наші гості: Олександр Савченко, голова ради міжнародного Інституту бізнесу та Петро Мельник, народний депутат України, фракція Партія Регіонів.

Чи повернеться в Україну економічна криза? Чи буде вона такою ж болісною, як у 2008-2009 роках? Чи достатньо влада робить для того, аби ми не відчули кризу так болісно?

Народні обранці переконують нас, що кризи українцям боятися не потрібно. Олексій Плотніков запевнив, що ситуація в країні набагато краще, ніж у 2008-2009 роках. У нас нема падіння, стримується інфляція, виконується дохідна частина бюджету. Втім, у 2008 році, коли попередня влада також переконувала нас в тому, що українські двері для світової кризи, і вона не прорветься до нас. Чи не станеться так і цього року? Вчора на засіданні уряду був затверджений проект бюджету 2012, який теж обіцяє нам просто земний рай. Які підстави так стверджувати?

СЛУХАЧКА: Киев. У нас всегда все оптимистично. Если будет кризис, то какие поставки, если стоимость метала обесценится, и с чем останемся? Все эксперты говорят о том, что должны развивать внутренний рынок. Что делает Украина в этом вопросе? Основная проблема всех реформ, которые Вы затеяли или вложили, только одни названия.

Ярина ЛАЗЬКО: Тобто коли ми звернемось до внутрішньої економіки, коли будемо переорієнтовуватися на внутрішній ринок?

Петро МЕЛЬНИК: Нарощування надходжень до бюджету відбудеться виключно за рахунок зростання економіки. Яким чином будуть підтримані базові галузі економіки? Зараз працює новий Податковий кодекс. Окремі його положення, це зниження ставки податку на прибуток з 23 до 21% у 2012 році. Це передбачено в бюджеті, який вже складений з урахуванням минулого бюджетного та нового Податкового кодексу. Продовжується дія окремих положень кодексу щодо податкових канікул зі сплати податку на прибуток.

Ярина ЛАЗЬКО: Почали з кризи, почали Податковим кодексом.

Петро МЕЛЬНИК: Це важливо. Новий Податковий кодекс і новий Бюджетний кодекс допомагають нам вийти із кризи і оберегти нашу економіку від зовнішньої фінансової економічної кризи.

Ярина ЛАЗЬКО: Економіку, можливо, а людей?

Петро МЕЛЬНИК: Це і людей. Спочатку через економіку і людей. Податкові канікули будуть зі сплати податку на прибуток для новостворених і малих підприємств. Надання галузевих пільг зі сплати податку на прибуток, легка промисловість, суднобудівництво, готельне господарство, підприємства машинобудування і агропромисловий комплекс. Звільнюються від оподаткування ПДВ операцій з імпорту природного газу.

СЛУХАЧ: Якщо світова рецесія буде, то Ви розумієте, що це затягне туди і Україну. Це зменшення ВВП. Оскільки наша економіка у валютному відношенні тримається на «двох милицях»: застарілих технологіях металургії і хімії. Ви розповідаєте жваво про розширення внутрішнього ринку, але наш середній та дрібний бізнес займається реалізацією товарів чужих країн на внутрішньому ринку. Це як Ющенко обіцяв у 10-ти пропозиціях, я надам 5 млн. робочих місць. Так Партія Регіонів надасть робочі місця людям на базарі.

Петро МЕЛЬНИК: Я хотів би, щоб ми чітко розуміли, що пропонує уряд, який вчора розглянув проект бюджету на 2012 рік і сьогодні 15 вересня згідно чинного законодавства він буде поданий до Верховної Ради. Уряд пропонує зростання. Працювали колективи вчених, практиків, є відповідні розрахунки. Вперше в новітній історії України разом подається з проектом бюджету на 2012 рік план соціально-економічного розвитку на 2012 рік, який також уряд вчора затвердив. Там є відповідні розрахунки. Щодо реального ВВП, то зростання його планується на 5,5%. Що стосується скорочення дефіциту державного сектору, то це до 2,5% від ВВП. В поточному році це 3,5%. Звичайно, це і є макропоказники, це наша гарантія стабільності фінансової системи, відповідно, при будь-якому варіанті розвитку подій в світі. Звичайно, нестабільна економічна ситуація загрожує українцям. Ми це повинні розуміти, але ми робимо кроки на випередження. Таким чином, щоб убезпечити нашу економіку.

Ярина ЛАЗЬКО: Цей бюджет обіцяє просто рай в Україні. Він обіцяє зростання соціальних виплат. В тому числі, зарплат бюджетникам. Зростання ВВП, зменшення інфляції. За чий рахунок банкет?

Олександр САВЧЕНКО: Я би почав з кризи. Ви правильно почали нашу розмову з кризових явищ. Чи загрожує Україні друга фаза кризи? Якщо відбудеться, а виходить так, що друга хвиля кризи відбудеться в Європі, перш за все, то природа другої фази кризи не зовсім інша. Якщо перша буда обумовлена кредитуванням, при чому споживчим кредитуванням, перш за все, і кредитуванням фінансового сектору. Тобто гроші йшли на створення «мильних пузирів», які потім хлопчики «в коротких штанішках» конструювали цінні папери і продавали неосвіченим інвесторам. Ця цифра сягнула катастрофічних розмірів - 16-18 трильйонів таких штучних продуктів було зроблено. А потім виявилося, що база всіх цих продуктів - це іпотечне кредитування, це якась бідна негритянська сім’я десь в Оклахомі будує чи купила дім і вже бензин подорожчав так, що вони туди доїхати на своїй великій машині не можуть, і вони припинили платити за кредитами, і вся ця піраміда рухнула. Це приблизна природа першої кризи. Друга криза - це вже криза макроекономічної політики урядів. Уряди прийшли на допомогу бізнесу. Перш за все, банкам. І в Україні також це відбувалося. Засуджувалася народом така політика, але іншого виходу не було. Тому що якщо би рухнули всі банки, то економіка всього світу рухнула б. Дуже жваво американська Федеральна система, Центральний банк ЄС почали проводити економічну політику. Вже не бізнес, не приватний сектор, а вони. Від них залежало, буде розвиватись та чи інша країна чи галузь чи не буде. Дадуть вони гроші – буде. Не дадуть – не буде. Криза почнеться в країнах Південної Європи. Вона вже почалась - Греція, Іспанія, Італія. Трошки уповільняться темпи економічного зростання в Китаї, в США. Чи це є загроза для України? Для України такої великої загрози нема. Тому що наші традиційні економічні партнери, якщо і уповільнять економічне зростання, то навів процента на процент. Це стосується Росії, Китаю, Німеччини. Це такі локомотиви, які і далі будуть потужно розвиватися. Тобто наш експортний потенціал, якщо і буде зачеплений цією кризою, то досить незначним чином. Що сталося під час першої кризи? Витік капіталу з усіх секторів і галузей економіки. Перш за все, з банківського сектору, фондового ринку. Але зараз такого капіталу «гарячого» вже нема в цих секторах.

Ярина ЛАЗЬКО: Тобто те, що обіцяють нам урядовці, воно має під собою місце?

Олександр САВЧЕНКО: Хвилюватися, що криза накриє Україну, не варто. Ці настрої, які деякі експерти розповсюджують, хочуть грати на валютних курсах. Робиться це, тому що гривня досить великий час стабільна і дилери, маклери мало заробляють на валютному ринку. Треба ринок розхитати і трошки заробити. Ми вийшли на економічне зростання. В цьому році на 4,5%, в наступному планується більше. Тут би я був більш обережний. Я би планував темпи зростання в наступному році з урахуванням, що криза буде мати місце десь 4,5-5%. Але базові показники бюджету базовані на реаліях. Тут нема фантастики. Можна сперечатися, чи будуть темпи зростання 5,5 чи 5, чи 4,5, але не можна сперечатися, чи будуть вони 5 чи мінус 5. Чи буде інфляція 7, дуже оптимістично, чи буде 17.

Ярина ЛАЗЬКО: Як бути з тим, що держаний гарантований борг України за шість місяців перевищив 60,2 млрд. дол.? Як бути з тим, що негативне сальдо зовнішньої торгівлі України за сім місяців досягло 6,7 млрд. дол., а це в два рази більше порівняно з аналогічним періодом 2010 року. Сюди ж додамо проблеми з Росією і перспективи того, що до кінця року газ може коштувати 500 або 600 дол.

Петро МЕЛЬНИК: Висока ціна на імпортований газ. Це те, що залишилось нам від попередніх урядів. Це зараз актуально. І ми розуміємо, що це тисне, перш за все, на державний бюджет. Подорожчання газу постійно потребує дотацій підприємства комунального теплопостачання. Від цього падає конкурентна спроможність металургії і хімії. Відбувається зростання цін на продукти. Щоб протистояти цьому фактору, уряд зробив енергозбереження, закцентував увагу на цьому. І постійно тримає під своїм прицілом як пріоритетне направлення розхідної частини.

Ярина ЛАЗЬКО: Що конкретно робиться в питанні енергозбереження?

Петро МЕЛЬНИК: Будуть встановлено лічильники тепла в квартирах за рахунок держави. Це буде закуплено енергоефективне обладнання для бюджетної та комунальної сфери. Що стосується боргів, то 2008 року якраз борги складали до 10% ВВП. В 2008-2009 році це було безпрецедентно. Коли господарювала Юлія Володимирівна із своїми колегами, показник досяг 30%. Звичайно, 2010-2011 рік уряд активно працював над погашенням тих накопичених попередниками боргів. І вже дякуючи цьому, у 2012 році передбачено в проекті бюджету можливість приступити до скорочення державного боргу, і ця програма буде реалізована, тому що державні позички у 2011 році уряд має намір скоротити на 17,4%.

Ярина ЛАЗЬКО: За рахунок яких ресурсів?

Олександр САВЧЕНКО: Якщо є дефіцит бюджету 2,5%, то борг не може скоротитися, бо тільки за рахунок боргу він і може бути покритий. Мабуть, Ви маєте на увазі в відносному вигляді.

Петро МЕЛЬНИК: Звичайно.

Олександр САВЧЕНКО: По відношенню до ВВП. Тобто ВВП буде рости більш швидкими темпами чим будуть зростати наші запозичення. І це нормально. Бо без боргів жити неможливо. Ви пам’ятаєте за радянських часів Румунія жила без боргів і митися не мала мила. А деякі країни, як Угорщина, Польща мали величезні борги і жили досить добре.

СЛУХАЧ: Владимир, Харьков. Насколько миллионов будут уменьшены расходы на содержание чиновника в новом бюджете 2012 года? На улице пахнет кризисом. Экономить нужно во всем. Начнете с себя.

Петро МЕЛЬНИК: Я думаю, що ці пропозиції врахуються.

Ярина ЛАЗЬКО: Конкретно в Бюджеті 2012 прописано зменшення видатків на утримання депутатського корпусу?

Петро МЕЛЬНИК: Депутатський корпус весь час критикують за те, що він збільшує видатки. Я думаю, що це буде предметом серйозного обговорення. Я буду підтримувати зменшення. Я хотів повернутися ще до ВВП. Про що свідчить економічне зростання? Відбувається фінансова стабілізація бюджетної сфери. В чому це проявляється? Це виконання дохідної частини і видаткової частини бюджету. Більше того, ми в червні поточного року збільшили на 14 млрд. в поправках до бюджету видатки на соціальні об’єкти. Соціальні об’єкти, які дуже потрібні людям: дитячі садочки, школи, лікарні. Планується в 2012 році доходи державного бюджету України на рівні 334 млрд. грн.. Це на 37,3 млрд. більше, ніж показники 2011 року. Якщо говорити, частка ВВП - це 22,2%. Значну частку доходів бюджету, як раніше, будуть займати податкові надходження. Вони становитимуть 288 млрд. грн. Це 14% більше плану 2011 року.

Ярина ЛАЗЬКО: Щасливе майбутнє чекає за новим бюджетом працівників найбільш інтелектуальних та життєво необхідних сфер: вчителів та медиків. Наприклад, середня зарплата за новим бюджетом, принаймні, так обіцяє прем’єр-міністр Микола Азаров, завідувача дитсадка зросте на 847 грн., вчителів вищої категорії – на 614 грн., лікаря-хірурга вищої категорії – на 861 грн., дільничного лікаря терапевта вищої категорії – на 704 грн., фельдшера вищої категорії – на 540 грн. Причому на 1,2 млрд. грн. збільшаться видатки бюджету для виплати всім педагогічним працівникам. Надбавки у розмірі 20% посадового окладу. За чиї гроші? Чи дійсно ощасливить новий бюджет на такі шалені суми?

Петро МЕЛЬНИК: Виключно за рахунок економічного зростання. Соціальні виплати будуть збільшені приблизно на 12%. Інноваційно-інвестиційна модель закладена в новий бюджет. В 2012 році піде 75 млрд. грн. щодо перспективних проектів, які мають стратегічну важливість і в тому числі надання безпроцентних кредитів. Я недавно їхав до Рівного по трасі Київ-Житомир. Хто під’їжджав до Житомира, міг побачити, що раніше декілька місяців тому там не було розв’язки на Вінницю і на Рівне. Зараз вона є. Ми розуміємо, наскільки важливий такий інфраструктурний проект, як Євро-2012. Аеропорти, дороги.

Ярина ЛАЗЬКО: Питання в якості того, що будується.

Петро МЕЛЬНИК: В якості, відповідному моніторингу.

Ярина ЛАЗЬКО: На Московській площі відкрили розв’язку буквально кілька місяців тому. І там вибоїна на вибоїні.

Петро МЕЛЬНИК: Я їхав по трасі минулої неділі від Житомира до Рівного. Поставте стаканчик з водою, та вода не буде розплескуватися. Ми можемо робити якісно. Звичайно, якщо там є якісь зауваження, я з свого боку переговорю з Володимиром Федоровичем Демішканом, що там є такі нарікання. Щодо соціальних виплат, Ви абсолютно правильно сказали, що іде збільшення якраз за рахунок покращення добробуту людей.

Ярина ЛАЗЬКО: Всі запевняють, особливо провладна більшість, що в нас є зростання. Водночас кожен українець нарікає, що жити стало гірше.

Петро МЕЛЬНИК: Реальна заробітна плата, закладена в бюджеті 2012 року, зросте на 18%. А показник інфляції – 7,9%. Цього замало, хотілося б краще. Повертаємося до доріг. Вперше в Державному бюджеті на наступний рік враховано спрямувати 15% дорожнього фонду на будівництво та ремонт доріг комунальної власності.

Ярина ЛАЗЬКО: Як результат державного благополуччя, про який зараз говорить Петро Володимирович, це те, що українці масово скуповують валюту. Лише за офіційними даними у серпні обсяг її купівлі фізичними особами на 824 млн. дол. перевищив обсяг продажу. Це панічні настрої чи дійсно українцям сьогодні потрібно запасатися валютою?

Олександр САВЧЕНКО: Дуже багато доброго зараз Партія Регіонів та влада робить. Перш за все, це дороги. Треба віддати належне. Будь-який український націоналіст відзначає, що дороги, аеропорти, стадіони будуються. Мабуть, треба подякувати за це. Але є багато проблем, про які теж треба говорити, підказувати, критикувати. Почнемо з внутрішнього виробника. Частково правда, що ми всі залежимо від кон’юнктури на метали. Якщо брати темпи зростання нашого ВВП і темпи експорту наших металів і зміни цін, то кореляція там майже 100%. Це означає, що треба йти на диверсифікацію. Сільське господарство – це кардинальна проблема зараз. Ми можемо зробити так, що не метали, а наше зерно та інша продукція буде нашою візитівкою України. І влада це може зробити. Поки що вона робить це з перемінним успіхом. Третій сектор, це малий та середній бізнес. Зрозуміло, треба всім платити податки. Я завжди виступав за те, щоб всі платили однакові податки. Є пільги, але все-таки, з цього сектора ми вилучили 7-10 млрд. грн. Зараз ці люди платять в Пенсійний фонд, більше платять до бюджету. Але треба дати щось взамін. Всі країни без винятку від Польщі до Німеччини фінансово підтримують малий та середній бізнес безпосередньо в еликими фінансовими вливаннями. Німеччина через банк KFW підтримує малий і середній бізнес в розмірах у приблизно млрд. Євро щорічно. Польща – 5 млрд., Україна – 15 млн. н е змоглася вид ілити. Хочете підтримати виробника, не треба підтримувати самих великих, а підтримайте малого і середнього українця. Давайте розробимо механізми, як дати в малий сектор економіки. І ми створимо і робочі місця, і люди будуть менше ходити на демонстрації, а будуть більше працювати, тому що в них буде ресурс.

СЛУХАЧ: Виктор. Пока мы не усилим свой внутренний рынок и производство товаров, массовое потребление, никакой стабильности не может быть. Наша страна полностью зависима от спекулянтов посредников и иностранной валюты.

Олександр САВЧЕНКО: Якщо ми дамо кредитний та фінансовий ресурс нашому маленькому бізнесмену, він вже не буде торгувати, а буде щось виробляти. Це філософія підтримки внутрішнього ринку.

Петро МЕЛЬНИК: Абсолютно вірно. Віктор правий, що насичувати внутрішній ринок повинні наші підприємці та наше виробництво.

СЛУХАЧ: Андрій. Я не знаю, наскільки достовірною є інформація про те, що дорогу Житомир-Рівне будують закордонні фірми.

СЛУХАЧ: Володимир, Дрогобич. Коли депутатська недоторканність буде знята? Коли депутати «візьмуть вогонь на себе»? А не тільки народ.

Петро МЕЛЬНИК: Народний депутат – хіба не обраний народом? Через рік Ви знов їх оберете. Ви уважно думайте, кого собі оберете. Але народний депутат представляє Ваші інтереси, в тому числі. Щоб представляти ці інтереси, йому треба мати елементи захисту. Далеко не всім, в тому числі владі, подобається те, що говорить народний депутат. Треба подивитися, де та в чому ця недоторканність. Але те, що потрібно для виконання функцій народного депутата, він повинен бути захищений. А у всьому іншому Ви абсолютно праві, що він рівний серед громадян України.

Ярина ЛАЗЬКО: В чому має полягати захист для виконання функцій?

Петро МЕЛЬНИК: В тому, щоб не переслідували народного депутата за його думку, слово, яке сказане в парламенті чи не в парламенті, за те, щоб чиновники реагували відповідним чином згідно закону, який є, «Про статус народного депутата», на його дії.

Ярина ЛАЗЬКО: Сьогодні в Україні немає політичних репресій?

Петро МЕЛЬНИК: Коли на народних депутатів активно йде прес, що вони і такі, і ніякі, то хай зараз народ гарно подумає, кого обирати в 2011 році. Щодо політичних репресій, як на мене, треба в конкретній ситуації вести конкретну розмову.

Ярина ЛАЗЬКО: Таке поняття взагалі сьогодні існує в Україні?

Петро МЕЛЬНИК: Ви по «Ері» конкретно дивилися по мені, як народному депутаті України, як вимагав пан Кірєєв, голова Податкової служби України, щоб я був звільнений з роботи ректора за те, що я агітував за Віктора Януковича. Це була моя вина. Успішно працював колектив університету, який я очолював. Ніяких претензій. 23 перевірки CБУ, МВС, Генпрокуратури, КРУ, Податкова, Рахункова, держказначейство. І півтора року мене ганяли, як Сидорову козу. Якщо треба, я Вам покажу документальний фільм з цього приводу. Оці політичні репресії були розпочаті в 2005 році. Я особисто кажу на моєму прикладі. В тому числі були дубинки, була «Черемуха», був «Беркут» через вікно, який направив Луценко особисто. Зараз іде суд. Хай він скаже свою позицію. Якихось політичних репресій з мого боку, як члену політради Партії Регіонів, ні до кого немає.

Ярина ЛАЗЬКО: Тобто нинішня влада не продовжує курс попередньої на політичні репресії.

Петро МЕЛЬНИК: Я не пам’ятаю ні одного такого випадку, щоб ми розглядали якусь політичну відповідальність.

СЛУХАЧ: Киев. Я вижу, что Ваши гости производством никогда не занимались. Они хотят поднимать малый бизнес, не имея о нем представления. Я этим занимаюсь. От государства требуется радикальное снижение налогового давления, потому что это все убивает. Никакой малый бизнес при существующей системе не выживет. Все это становится скучно, неинтересно. Кроме того, существует колоссальная конкуренция, как с европейскими производителями, так и с китайскими производителями. Там государство обо всем позаботилось. Там колоссальные средства вкладываются в то, чтобы дотировать своего производителя, чтобы дать ему возможность задавить всех в мире. И здесь я даже не представляю, что может сделать наше государство, чтобы противостоять Китаю.

Олександр САВЧЕНКО: Це, мабуть, молода людина, яка перший раз «хоче побудувати собачу будку, і це вже велика перемога». Я би хотів, щоб всі наші люди намагалися своїми руками щось зробити. Це дуже важко. Коли людина стикається з труднощами, вона починає звинувачувати всіх інших. Насправді, бізнес має дуже багато проблем. По-перше, шалена конкуренція скрізь. Ми – дуже відкрита країна. Це дійсно є проблемою. На місці уряду я б почав деяку протекціоністську політику по певним галузям народного господарства. Друга причина – податки. Податки в нас невисокі. Але якщо брати відрахування до соціальних фондів, то там в нас головна проблема. Молода людина, мабуть, має трошки повчитися фінансової грамотності. І зараз ми всі працюємо над тим, щоб відрахування до соціальних фондів зменшити, а люди мали б самі вирішувати, скільки вони хочуть відкласти на своє пенсійне майбутнє. Переходити до третього рівня пенсійної реформи. Третя проблема – це брак фінансових ресурсів. Нажаль, мабуть, ті, хто зараз почав займатися бізнесом, якраз в цей момент банки перестали кредитувати бізнес. Вони вже приблизно 3-4 роки не кредитують бізнес в принципі. І теж уряду я б порадив звернути увагу на цю проблему, буквально розробити програми підтримки кредитування не тільки малого і середнього бізнесу, а реального виробника. Без таких програм дуже важко сподіватися на темпи росту у 5%. Ми тоді дійсно будемо залежати тільки від зовнішньої кон’юнктури. Четверта проблема – механізми, як фінансові кошти донести до малого бізнесу. Такі механізми розроблені. Наприклад, я працював у громадській організації «Народні фінанси», яка за замовленням Держпідприємництва за гроші, німецькі, розробила механізми фінансування малого і середнього бізнесу. Там вирішена задача, як приблизно 10-15 млрд. грн. дати малому і середньому бізнесу, для того щоб він почав виробляти.

СЛУХАЧ: Тамара, Київ. Як Ви, Петро Мельник, особисто постраждали від першої кризи? Мабуть, ніяк. І від другої кризи він теж не постраждає. Є люди, яких дійсно вона торкнеться, а є такі «як з гуся вода». Ще до кризи в нас був прошарок олігархів, які дуже непогано на цій Україні заробили. Була перша хвиля кризи. Ні один не витягнув гроші з офшору.

Петро МЕЛЬНИК: Я – не олігарх. Щодо мене йшла мова про політичні переслідування. Я як голова обласної організації Партії Регіонів в Київській області я постраждав на роботі, з якої я був звільнений неодноразово Кірєєвим. І переслідуваний через перевірки, через Беркут. Збільшення доходної частини бюджету в межах 40 млрд. майже все піде на соціальні програми. 

За матеріалами

Радіо ЕРА