На щастя, навіть в Україні загальне підвищення цін відбувається не постійно. Особливо після відходу з політичної сцени дилетантів. Проте причини квітневої дефляції в Україні уряд пояснив доволі невиразно:  мовляв, сезонне коливання цін.

Нашій редакції довелося звернутися до відомого економічного та фінансового гуру, екс-заступника голови Нацбанку Олександра Савченка.

Олександре Володимировичу, як Ви вважаєте, уряд на чолі з Азаровим задля популістської мети ще не розпочав жорстке регулювання цін, погіршуючи тим самим зародки ринкової економіки в Україні?

- Ні, поки що новий уряд суттєво не порушив ліберальні закони ринку, хоча й серйозних реформ також не розпочато. Причини фінансової кризи все ще знаходяться в галузі фінансів. Як у населення з’явилася алергія на дорожнечу, так і у банкірів з’явилася алергія на реальний сектор економіки, вони перестали кредитувати виробництво.

Так, нещодавно один із конгресменів сказав у Вашингтоні представникам фінансових кіл Америки, черговий раз доведених до банкрутства провідних інвестиційних банків: «Це не Волл-стріт! Це Лас-Вегас».

- Так-так, у нас картина в принципі схожа: мало того, що банки вкрай неохоче заходять сьогодні на Ріал-стріт, різко звужуючи та навіть стискаючи кредитний портфель базисних підприємств країни. Так вони ще будь-якими шляхами повертають свої старі кредити, ігноруючи світовий досвід кредитних канікул (звичайно, за підтримки центрального банку та уряду). Ну, і результат – в Україні продовжується рецесія, яка породжує дефляцію. Тобто причина дефляції – відсутність кредитування.

Ви дозволите, Олександре Володимировичу, я застосую Ваші економічні терміни на прикладі, скажімо, крупного металургійного заводу, який замість запланованого кредиту в 100 млн. гривень отримав від свого банку тільки 50 млн., при тому ще паралельно повернув 60 мільйонів гривень старих кредитів іншим фінансовим установам. Тоді замість, скажімо, п’яти тисяч гривень заробітної плати металурги отримали на руки тільки по дві тисячі гривень та менше купили яєць, м’яса, горілки, меблів та телевізорів з холодильниками. Продавці цих товарів, щоб врятувати свій ринок знизили ціни: дефляція!

- Але й рецесія! Тому що в таких умовах не зростає ні виробництво, ні рівень життя, ні ВВП. Плюс накладіть на описану ситуацію другу хвилю світової фінансової кризи, яка фактично розпочалася після банкрутства Греції: експорт вашого умовного металургійного заводу також впаде після чергового  падіння європейського та світового ринків.

Значить, у нашому конкретному випадку порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих? Адже в умовах другої хвилі кризи Україні навряд чи прийдуть на порятунок країни Євросоюзу та світові фінансові організації?

- Борги Греції виявилися більшими за її ВВП майже в 2 рази. Одна із основних причин такого стану речей – високі зарплати, зокрема банкірів та держслужбовців, які виникали ніби не звідки, фактично кредитувалися за рахунок зовнішніх запозичень.

Але наші банкіри, в тому числі банкіри-банкроти про себе теж не забувають, втім, як і держслужбовці.

- Я завжди публічно виступав проти такої порочної практики: банк-банкрут приходить до Національного банку України за фінансовою допомогою, отримує мільярди гривень на спасіння банку, реструктуризацію своїх боргів, після чого продовжує платити своїм топ-менеджерам зарплати по п’ятсот тисяч гривень в місяць. Або інший випадок: банк знаходиться у тяжкому фінансовому стані, в результаті чого не платить податки, і це зовсім не впливає на космічні зарплати керівництва банку!!!

Але, на мій погляд, це все ж таки глобальна проблема. І навіть авторитарний прем’єр-міністр Російської Федерації Путін, який жорстко висунув вимогу до російських банків з державним капіталом скоротити неймовірно високі зарплати топ-менеджмента, нічого не досяг?

- Так, і у відпустки Путін своїх банкірів намагався не відпускати під час піку фінансової кризи. Але послухав його, здається, один банкір. Торгуючи грошима, тобто фактично, торгуючи довірою, банкірська каста всього світу перетворилася на річ у собі, проводячи фінансову політику у повному відриві від Ріал-стріт. На жаль, багато (але не всі) представників нашого банківського сектору захворіли цим вірусом «золотого банківського тільця», перетворивши для основної маси клієнтів банківську сферу в деяку зону спекуляцій та ризику. Однак зауважу, що в Україні більшість банків все ще знаходиться в робочому стані.

До речі, Олександре Володимировичу, Ваша особиста боротьба з валютними спекулянтами за укріплення національної валюти гривні, сподіваюсь, підходить до переможного кінця?

- Мало хто сьогодні розуміє, що саме національна валюта – це основа національного суверенітету. Як я і передбачав, курс гривні після виборів поступово укріплюється.

Але це приведе до збільшення іноземних інвестицій в Україну, які просто завмерли під час безпрецедентно брудних президентських виборів?

- Укріплення курсу гривні, як і загальне зменшення політичних ризиків вже привело до того, що в Україні активізуються іноземні інвестори, при чому не тільки на ринку цінних паперів та боргових зобов’язань, що випускає Мінфін. Адже що ще потрібно інвестору? Як показує китайський досвід, інвесторів цікавить одне – стабільність та зрозумілі правила гри. І хоча революційних та кардинальних реформ від цього уряду, ми, схоже, не дочекаємося, так давайте заробляти хоча б на стабільності його політики!

За матеріалами газети «Обозреватель»